ТВОРЧА МАЙСТЕРНЯ ВЧИТЕЛІВ ХЗОШ №168

Моя педагогічна філософія

 

        Так склалось, що на посаду вчителя я прийшла, маючи за плечима чималий досвід роботи інженером: багато поїздила  по країні, впроваджувала нові технології; мала вже родину і двох дітей, у вільний час захоплювалася рукоділлям. Мій життєвий шлях склався таким чином, що моє захоплення стало моєю професією.

    Відверто кажучи, було важко. Були пошуки методик викладання, форм організації навчально-виховного процесу на уроках, які були б найбільш сприятливі у стосунках між учителем і учнями. Багато в чому мені допомогли власні діти. Перш за все, вони навчили мене сприймати дітей як особистість, яка має свої примхи, нахили, свій характер. Моїм кредо стало те, що кожна дитина талановита, тільки треба розкрити її талант.

  Навчаючи дітей, ми часто опускаємо одну дуже важливу якість людської натури, від якої, по суті, залежить щастя, успіх, оптимізм і, навіть, здоров’я,  принаймні - душевне. Я маю на увазі віру людини в себе: не самовпевненість, не зневажливе почуття власної зверхності, не егоїзм і не сите вдоволення, віру у свої сили, у свої здібності, в здійснення своїх бажань, у свою звичайну людську гідність.  

      На своїх уроках я намагаюсь навчити дітей, насамперед,  вірити в себе , тобто вірити в ту справу, якою вони займаються. Ця справа може бути великою і зовсім звичайною. Та важливо досягти в ній високого вміння, розуміти користь її для подальшого життя.

      Впевненість в свої сили, віра в себе допомагає людині швидше знайти своє місце у житті, не боятися змін та  бути готовим постійно займатись самоосвітою.

     Саме тому, на своїх уроках, я намагаюсь не тільки надати дітям певні навички та вміння, але і розвивати в них елементи компетентностей, необхідних у „дорослому” житті, вірити в свої можливості, здібності, розкрити  себе як  талановиту особистість.