top of page

Дахіна Наталя Вікторівна -

вчитель початкових класів,

спеціаліст вищої категорії

Моє кредо:

Віддати дітям крихту свого серця –

Теплом і вдячністю у їх душі озветься

Твоя турбота, піклування щире.

Знання віддай – приймуть цей дар безцінний.

Лише тоді

Роки навчання незабутні

Дозволять з впевненістю заглянуть в майбутнє!

Чому я вважаю доцільним впровадження інтерактивних технологій навчання в практику роботи початкової школи?

    Соціальні перетворення в українському суспільстві змінили орієнтації в галузі освіти. Ми живемо не в традиційному статичному суспільстві, настав час переводити навчання в режим інтерактивного простору.

      Слово інтерактив – англійського походження (від «interact», в якому: «inter» - взаємний, а «act» - діяти), тобто його значення тлумачиться таким  чином: спосіб вести бесіду, діалог із ким-небудь. Таке пояснення дає можливість вести мову про інтерактивне навчання як діалогічне, що забезпечує взаємодію педагога та учня.

       За час роботі у школі, я зробила висновок, що більша частина реального начально-виховного процесу належить уроку. Тому є очевидним вплив організації процесу навчання на розширення меж загального розвитку дитини.

       В результаті практичної діяльності, упевнилась, що значні організаційні можливості для індивідуалізації пізнавальної діяльності надає диференціація навчання точніше її рівневий варіант. Дійсно, такий вид організації навчального процесу дає можливість зробити навчання дитини розвиваючим, якщо  враховувати вже досягнутий рівень її розвитку.

    Але, маючи напрацювання в цьому напрямку, я помітила, що навіть діти, які успішно працюють із завданнями високого рівня, які вдало співпрацюють у своїй рівневій групі, відчувають труднощі у діалоговому мовленні, не вміють прислухатися до думки інших.

       Постало питання: як же здійснити діалогове навчання, в ході якого б здійснювалась взаємодія учнів між собою і учня з учителем?

     У ході ознайомлення із сучасними технологіями і інноваціями, я знайшла відповідь на це питання. Однією із педагогічних технологій на основі ефективності управління і організації навчального процесу є технологія інтерактивного навчання, адже це навчання, занурене у спілкування, діалогове мовлення, під час якого учні вчаться бути демократичними, спілкування з іншими людьми, конструктивно мислити, приймати продумані рішення. Має воно і свої завдання : розв’язання навчальних поведінкових завдань; надання підтримки членам групи.

     Виявляється, такий підхід до навчання не є абсолютно новим. Розробку елементів інтерактивного навчання можна знайти в працях В. Сухомлинського, творчості вчителів-новаторів В.Шаталова. Є.Ільїна, Ш.Амонашвілі, С. Лисенкової. Дослідження показують, що інтерактивне навчання дозволяє різко збільшити процент засвоєння матеріалу, оскільки впливає не лише на свідомість учня, а й на його почуття. В Україні розроблена та пропагується технологія  інтерактивного навчання О.І. Пометун.

Цілі і завдання інтерактивного навчання:

  • розширення пізнавальних можливостей учнів, зокрема у здобуванні, аналізі та застосуванні інформації з різних джерел;
  • можливість перенесення отриманих умінь, навичок та способів діяльності на різні предмети та позашкільне життя;
  • формування глибокої внутрішньої мотивації.

            Основними формами інтерактивної роботи є навчальна взаємодія учнів у парах і мікрогрупах.

      Під час традиційних уроків мовлення вчителя займає більшість часу. Групова робота допомагає розв’язувати проблему великих за кількістю дітей класів і дати учням можливість більше спілкуватися. Використовуючи групову роботу, вчитель має можливість збільшити час для індивідуальної мовленнєвої практики через те, що в цей час усі діти зможуть висловитися, обговорити проблеми та сперечатися з даного питання.  

       Кожний учень класу має свої індивідуальні потреби та здібності, відсутні в інших. Невеликі групи можуть допомогти учням із різними здібностями і рівнями вмінь досягти своєї мети. Вчитель повинен створити невеликі групи і дати їм різноманітні завдання, враховуючи їх вік, культурний рівень зацікавленість, тощо.

       Шкільна практика свідчить, що в тих класах, де застосовується групова навчальна діяльність, учні виявляють відмінні результати навчання. Слабкі учні збагачуються новою інформацією, мають можливість своєчасно отримувати додаткове пояснення складного матеріалу. Завдяки контролю з боку сильних учнів вони припускаються меншої кількості помилок. Середні учні в умовах групової роботи оперативно опановують нові знання. Сильні учні, допомагаючи засвоювати начальний матеріал товаришам у групі, перевіряють та закріплюють свої знання. Вміло організована групова навчальна діяльність підтверджує висновок Л. Виготського про те, що «у співробітництві дитина може зробити більше, ніж самостійно».

      Як свідчать дослідження О.Г.Ярошенко, групову навчальну діяльність школярів можна застосовувати на всіх етапах процесу навчання. Проте, як я впевнилась на практиці, для молодших школярів найбільші можливості групової  навчальної діяльності виявляються на етапах закріплення, поглиблення, систематизації знань.

           Незважаючи на зазначені позитивні характеристики групової діяльності, абсолютизувати її, підміняти нею індивідуальну чи фронтальну роботу було б великою помилкою. Аналізуючи дидактичні можливості фронтальної, індивідуальної та групової діяльності, можна розкрити сильні і слабкі сторони кожної з них і,виявляється, що в реальному навчальному процесі вони не можуть функціонувати ізольовано одна від одної і тому слід знаходити можливість їх оптимального поєднання.

 

 

bottom of page